ВУЗ ШАГ
 


Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України
ВУЗ ШАГ Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія

Корисні посилання

 

Поради для вчителів, які працюють з дітьми з особливими потребами

 

 1. Підготувати дітей класу до того, що поряд із ними навчатиметься учень з особливими освітніми проблемами:

• Створити в класі демократичне середовище, налагоджувати між учнями дружні стосунки, щоб 

 розумововідсталі діти почувалися себе членами колективу;
• Привчати здорових дітей допомагати ( в разі потреби) опікувати розумово відсталих однолітків;
• Присікти зневажливе ставлення до дітей з обмеженими можливостями.
2. Перед прийомом до класу дитини з легкою розумовою відсталістю детально ознайомитися з 

 його  анамнестичними даними. З цією метою поспілкуватися з батьками дитини; вивчити медичні

 довідки; усвідомити, в чому полягає першопричина ( пологова чи післяпологова травма, хвороба в ранній період, вплив медикаментів тощо).

3. Вивчити спеціальну медичну та педагогічну (дефектологічну) літературу з метою з’ясування

 впливу ушкоджень (пологові травми, хвороби, психічні захворювання тощо) на процеси навчання

 та розвитку.Детально вивчити особливості розвитку психічних процесів дитини з легкою розумовою  відсталістю ( стан пам’яті, уваги. Мислення, темп роботи, працездатність, прояви поведінки, стан емоційно-вольової сфери тощо);

4. Ознайомитися з сучасними педагогічними підходами і методиками, які застосовуються у

 спеціальних школах під час навчання дітей з легкою розумовою відсталістю. Необхідно в школі

 мати навчальні програми ( відповідного класу). Щоб мати уявлення, якими завданнями вміннями

 та навичками мають оволодіти розумово відсталі діти на кінець навчального року.
5. На кожну дитину з обмеженими можливостями необхідно скласти індивідуальний навчальний

 план (враховуючи складність дефекту);
6. Знаючи специфічні особливості психічних процесів розумово відсталих дітей, коригувати їх у

 процесі навчання; враховувати під час навчання; враховувати під час планування діяльності.
• Розумово відсталі діти зазвичай мають слабку пам’ять , тому матеріал треба подавати

 невеликими «дозами» і звертати увагу на багаторазове повторення вивченого матеріалу. З цією

 метою урізноманітнювати прийоми і види робіт на закріплення вивченого матеріалу,

 застосовувати дидактичні ігри і лише після засвоєння цього матеріалу давати складніший новий

 матеріал;
• У розумово відсталих дітей порушено активну увагу. Треба застосовувати наочний матеріал для

 її активізації, чергувати види діяльності (більш складні завдання чергувати з легшими).
• У розумово відсталих дітей переважає конкретно-наочне мислення. На нього й треба спиратися у 
 складанні навчального матеріалу. Для цього слід застосовувати зрозумілу яскраву наочність

 (предметні картинки, рахунковий матеріал, малюнок-схему до задачі тощо.)
• Діти з легкою розумовою відсталістю мають знижені темп роботи та працездатності. Значить, для них необхідно зменшити обсяг завдань та їх кількість. А складність має бути доступною. Для цього  дітям можна давати індивідуальні картки із завданням відповідної складності та перфокарти, в які  треба лише вставити відповідну орфограму або числову відповідь ( і зовсім немає необхідності переписувати це завдання в зошит, якщо дитина має слабкі чи недостатні навички письма);

• Діти з легкою розумовою відсталістю зазвичай не мають достатніх навичок самостійної роботи.

 Потрібен постійний контроль за виконанням ними завдання (щоб вони не втрачали уваги та

 напряму діяльності);
• Діти з обмеженими розумовими можливостями потребують неодноразового повторення вчителем  інструкції щодо виконання того чи іншого завдання. Тому вчитель має переконатися, як і  наскільки точно учень зрозумів, чого від нього вимагають, і лише після цього дозволити виконати  завдання. В разі потреби, слід дати учневі додаткові пояснення щодо виконання завдання;

• Уміти підтримувати в дитини впевненість у своїх силах, прагнення до пізнавальної діяльності;

 запобігати різним змінам у психічній діяльності, поведінці та загальному стані дитини та адекватно  реагувати на них.